Майстер-клас вчителя хімії Здолбунівської Загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №6 Романик О.С. з мультимедійною презентацією та віртуальним експериментом, а також із застосуванням самостійної роботи учнів з елементами проектних технологій (8 клас)

Опис педагогічного досвіду Романик О.С., вчителя хімії Здолбунівської загальноосвітньої школи І - ІІІ ступенів №6

Поганий вчитель викладає істину,

гарний – вчить її знаходити.

(Дистервег)

         Якість уроку – одне з головних завдань школи. Мета уроку – не механічне формування знань, умінь, навичок учнів, а розвиток глибокого інтересу до хімічної науки. Від того, як побудований урок, чим насичений, наскільки цікавий, динамічний, залежить коефіцієнт корисної дії нашої праці.

         Методи викладання вчителя – інформаційні та проблемні, методи навчання учнів – репродуктивні та пошукові. Розробка системи мотивації навчання, науковість, доступність, логічність викладання матеріалу, застосування випереджуючого навчання надають уроку розвиваючого і творчого характеру, реалізують наукові і виховні можливості уроку, забезпечують безперервний зворотній зв’язок.

         Одним із напрямків діяльності вчителя хімії є створення навчально-матеріальної бази, що відповідає програмі і змісту курсу хімії. Наш предмет не можна уявити без хімічних експериментів, без добре поставлених демонстраційних дослідів, лабораторних робіт. Тому що без усього цього неможливо забезпечити розуміння і засвоєння навчального матеріалу по хімії, набуття життєво необхідних умінь і навичок.

На мою думку експериментальні досліди це:

1) гарний спосіб закріплення та повторення матеріалу;

2) можливість повторення в межах одного заняття найбільш важливих питань різних тем і розділів;

3) можливість учнів по-перше, одержувати і покращувати навички лабораторних дослідів, по-друге, спостерігати умови виникнення і перебігу хімічних реакцій;

4) ознайомлення з фізичними і хімічними властивостями речовин;

5) проведення експериментальних задач;

6) застосування теоретичних знань на практиці.

         Кабінет хімії нашої школи по забезпеченості обладнанням і хімічними реактивами раніше вважався одним із кращих у районі, але за роки мого вчителювання він не поповнювався новими реактивами, крім тих, які ми купуємо самі. При проведенні демонстрацій чи лабораторних дослідів не завжди досягається той ефект, який запланований, тому що реактиви тридцятилітньої давності можуть повести себе не зовсім так як потрібно.

         Щоб убезпечити себе від неякісно проведеного експерименту можливі такі варіанти:

1) взагалі відмовитися від їх проведення, але у цьому випадку втрачається практична складова викладання хімії, що є недопустимим.

2) купувати реактиви за власні кошти, але це також не завжди можливо.

3) використовувати віртуальну лабораторію, в якій у вигляді коротких відеороликів демонструються хімічні досліди із поясненням послідовності їх виконання.

         При введенні в тему відеоінформація допомагає забезпечити максимальну зацікавленість учнів матеріалом теми, мобілізувати їх пізнавальні можливості.

         Відеофрагменти можна використовувати для формування, відпрацювання і закріплення у школярів практичних вмінь і навичок при роботі з вимірювальними приладами, для приготування розчинів; при роботі по розділенню сумішей; при вивченні специфічних властивостей речовин (наприклад, доведення амфотерності цинк гідроксиду та алюміній гідроксиду, взаємодія нітратної та концентрованої сульфатної кислот з міддю, якісна реакція на нітрат-йони, горіння заліза, фосфору, сірки у кисні, реакція «срібного дзеркала» на виявлення альдегідної групи в органічних сполуках і ін.

Ще одним напрямком моєї педагогічної діяльності є самостійна робота учнів при вивченні хімії у класах гуманітарного профілю.

         На сьогоднішній день кожному необхідно самостійно ставити і розв’язувати конкретні завдання різних  сфер життя. Для цього потрібні глибокі та міцні знання і вміння творчо їх застосовувати. Розвитку творчої особистості і має бути підпорядкований увесь навчальний процес у загальноосвітній школі. Важливою складовою цього процесу є самоосвітня розумова діяльність учнів. Вона сприяє свідомому засвоєнню знань, вмінь, відкриває великі перспективи для розвитку пізнавальних можливостей учнів.

         При допомозі самостійної роботи учні набувають нові знання з хімії, формують вміння та навички. Цьому сприяють робота з підручниками, довідниками, матеріалами Інтернету, спостереження і досліди, аналіз формул та графіків, створення проблемних ситуацій на уроках. Особливо необхідною самостійна робота учнів стає у 10 і 11 класах гуманітарного профілю навчання. Навчальний процес у цих класах на хімію виділяє лише по одній годині в тиждень, а програма є досить насиченою і не все можна встигнути розібрати та пояснити на уроках.

         Тут стає у пригоді робота з підручником. Учням пропонуються слідуючі питання: знайти опис досліду та відповідні рівняння реакцій у параграфі (після проведення демонстрації); знайти і прочитати опис хімічного явища, яке лежить в основі певної задачі або екологічного явища (наприклад, парниковий ефект, кислотні дощі, фотосинтез і ін.). на домашнє завдання пропонується учням доповнити приклади, наведені в підручнику своїми; провести домашній експеримент і спостереження і рівняння проведених реакцій записати; самостійно скласти задачу по вивченій темі (якщо це можливо).

         Самостійна розумова діяльність школярів сприяє виробленню вмінь застосовувати знання на практиці, залучає учнів до дослідницької роботи. Вже в 7 класі школярі із задоволенням вивчають які з явищ, що відбуваються у побуті, можна віднести до хімічних; проводять найпростіші хімічні експерименти. У 8 класі при вивчення теми «Кількість речовини» учні встановлюють скільки молекул води міститься в чайній ложці, а скільки молекул цукру; самостійно створюють колекції речовин, кількість речовини 1 моль. Вивчаючи тему «Періодичний закон та будова атома» школярі із задоволенням беруть участь у створенні об’ємних моделей атомів елементів малих періодів.

         Велику цінність мають самостійні роботи творчого характеру. Сюди відноситься підготовка доповідей, рефератів та повідомлень; складання запитань, тестів чи самостійних робіт для однокласників; пошуково-контролююча робота, у ході якої задаються питання, відповіді на які учням можна шукати, використовуючи всі наявні засоби (підручник, довідники, Інтернет і ін.). Оцінюється точність і повнота відповіді.

         Дуже важливим елементом даної проблеми є індивідуалізація завдань для самостійної роботи з опрацюванням додаткової літератури. Так в 11 класі є ряд лабораторних дослідів по ознайомленню з колекціями «Нафта і нафтопродукти», «Вугілля та продукти його коксування», «Види палива». Учні в класі описують фізичні характеристики вибраних зразків, а вдома самостійно шукають і записують галузі застосування та хімічні процеси, на яких вони грунтуються. На самостійне опрацювання виносяться також лабораторні досліди по ознайомленню зі змістом етикеток до харчових продуктів та по ознайомленню зі змістом інструкцій до товарів побутової хімії, які також можна виконувати і як проектно-дослідницьку роботу.

         Сьогодні учні отримують інформацію з різноманітних джерел і її є досить багато. І це створює основну проблему – не потрібно напружуватися, шукаючи необхідне, що приводить до байдужості, пропадає інтерес до знань. А отже, вчителю необхідно створити такі умови навчання, щоб в дітей виникла особиста зацікавленість в отриманні хімічних знань, незалежно від того, ким вони стануть у майбутньому. Важливо не тільки «передати» знання, а навчити вчитися. Саме цьому сприяє організація самостійної роботи школярів у процесі вивчення хімії. Самостійно здобуті знання цінні, бо вони сприймаються свідомо з самого початку, при цьому не має значення, що все це відбувається з прихованою допомогою вчителя. Кожен педагог повинен стимулювати учнів самостійно і наполегливо пізнавати хімічні явища і процеси, щоб вони змогли в майбутньому аналізувати і застосовувати їх на практиці.

При вивченні деяких тем у хімії також можливо використовувати проектні технології як різновид самостійної роботи учнів.

Метод проектів завжди орієнтований на самостійну роботу учнів – індивідуальну, групову, парну, яку діти виконують протягом певного часу. Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Якщо говорити про метод проектів як педагогічну технологію, то вона включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

Узагальнивши історичний досвід розробки методу проектів, я виділила такі основні його етапи:

Вибір теми. Учні пропонують теми, а вчитель допомагає їм вибрати одну з них. Якщо проводиться перший проект у даному класі, то цей пункт опускається.

Визначення мети. Вчитель допомагає учням визначити найактуальніші і водночас посильні для учнів завдання на певний проміжок часу.

Розробка проекту-плану діяльності для досягнення визначеної мети. На цьому етапі відбувається вибір методів і засобів для роботи над проектом, наприклад експеримент, інтерв’ю, соціологічне опитування, вивчення літератури, пошук інформації.

Виконання проекту. Конкретна практична робота або низка практичних кроків до поставленої мети. Час виконання і термін проміжного контролю визначається вчителем.

Підбиття підсумків або презентація проекту проводяться як під час уроку, так і в позаурочний час.

Приклад використання методу проекту на уроках хімії

Короткотривалий прикладний проект (відрізняється чітко продуманим результатом діяльності учнів, орієнтованим на соціальні інтереси самих учнів) «Типи розрахункових задач з теми «Розчини» та методи їх розв’язання»

1. Організація класу. Учні працюють у 5 групах:

- група хіміків-технологів харчової промисловості;

- група агрохіміків;

- група лікарів;

- група фармацевтів;

- група вчених-хіміків.

2. Вибір проблеми, яка була б достатньо складною й одночасно доступною та зрозумілою кожному учневі – використовуючи набуті знання, вміння і навички з теми, перед учнями ставиться проблема: скласти умову задачі з теми «Розчини» відповідно до «фаху групи» і запропонувати методи розв’язання.

3. Вибір об’єкта дослідження.

«Мозкова атака»:

·        З яких компонентів складається розчин?

·        Які кількісні характеристики розчинів ви знаєте?

·        Що таке масова частка розчиненої речовини?

·        Що таке молярна концентрація розчину?

4. Вибір предмета дослідження (пояснення вчителя, обговорення необхідних питань, у групах). Кожній групі пропонується навести приклади розчинів, які використовуються в їх галузі.

5. Виконання проекту. Кожна група складає умову задачі прикладного характеру відповідно до «фаху групи» і пропонує варіанти її розв’язання.

(Наприклад, група хіміків-технологів складає умову задачі на приготування розчинів, які використовуються в харчовій промисловості (розчини солі, цукру, оцту та ін.).

Група агрохіміків готує умову задачі на приготування розчину, який використовується в сільському господарстві (розчин мідного купоросу та ін.), умова може бути ускладнена тим, що використовується кристалогідрат.

Група лікарів готує умову задачі з використанням розчинів, які застосовуються в медицині (розчин спирту, фізіологічний розчин). Учням пропонується скласти умову задачі на розведення розчину водою.

Група фармацевтів складає умову задачі на змішування розчинів. Це можуть бути розчини глюкози.

Групі хіміків-науковців пропонується скласти комбіновану задачу з елементами задач на розчини).

Учні самі обирають предмет дослідження (тобто конкретний розчин), можуть враховувати пропозиції учителя. Вони пропонують один або декілька методів розв’язання.

6. Захист власних ідей. Представники кожної групи презентують свою задачу, а решта записує їх умови.

   Умови цих задач – домашнє завдання учнів на наступний урок.

7. Завершення проекту (передбачено на наступний урок).

Домашнє завдання на наступному уроці будуть перевіряти автори задач. Вони можуть погоджуватись з наданим розв’язком, коригувати його або пропонувати свій розв’язок.

Учнями класу може визначитись краща задача.

         Підсумовуючи все вище перераховане можна стверджувати, що на сьогоднішній день існує достатня кількість традиційних та сучасних технологій навчання, які підтвердили свою ефективність і результативність. Вчителю залишається лише вибрати з них ті, що найкраще відображають його творчий потенціал та бажання виховати в своїх учнях незалежність, самостійність та прагнення нових знань. Я для себе виділила такі напрямки розвитку педагогічної майстерності:  використання мультимедійних презентацій і віртуальних експериментів, самостійна та групова робота на уроках і в позаурочний час, а також впровадження проектних технологій, адаптуючи їх до такого предмету як хімія.

        

Конспект уроку

11 клас (використання самостійної роботи учнів з елементами проектних технологій в класах гуманітарного профілю)

Тема. Органічні сполуки в побуті. Поняття про побутові хімікати. Загальні правила поводження з побутовими хімікатами

Мета. Розширити і поглибити знання учнів про хімічні речовини, що використовуються в побуті, наголосити на сферах їх застосування та дотриманні правил безпеки під час роботи з побутовими хімікатами

Тип уроку. Комбінований

Основні поняття: побутова хімія, класифікація побутових хімікатів, піктограми безпеки, правила поводження з препаратами побутової хімії

Обладнання і матеріали: підручник Лашевська Г.А. Хімія, 11 клас: К.:«Освіта», 2010, зразки предметів побутової хімії, роздатковий матеріал

Методи, прийоми, форми роботи: слово вчителя, бесіда, робота з роздатковим матеріалом, робота з підручником

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Перевірка домашнього завдання

Гра «Я – тобі, ти – мені». Учні по черзі ставлять один одному питання, які вони підготували по вивченому матеріалу. Якщо обраний учень не дає відповіді, то відповідає той учень, хто ставив питання.

Наприклад:

         1) Яка рослина є природним джерелом нікотину?

         2) Перечисліть, які ще небезпечні речовини містяться у тютюновому диму?

         3) Що таке «пасивне куріння»? чи шкодить воно здоров’ю?

         4) Яка хімічна речовина є основою будь-якого алкогольного напою?

         5) Якою є смертельна доза етанолу для людини? (4 – 12 г на кілограм маси тіла)

         6) Чим алкоголізм відрізняється від пияцтва?

         7) Що таке опіати? Які найвідоміші опіати? (морфін і кодеїн)

         8) До складу яких лікарських препаратів входить кодеїн і чому? (до складу препаратів проти кашлю, через його здатність зменшувати збудливість кашльового центру)

         9) Яка німецька фармацефтична компанія здійснювала продаж героїну як ліків? («Байєр»)

         10) Які речовини вважаються найтоксичнішими серед наркотиків? (леткі розчинники – причина токсикоманії)

ІІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Слово вчителя. Вивчаючи курс хімії, ви повсякчас переконувалися в інтенсивному зростанні ролі хімічних знань у житті людей. XXI-ше століття відоме як «століття хімії», «століття полімерів» чи «століття синтетики». Це свідчить про те, що хімія міцно увійшла в найрізноманітніші сфери людської діяльності, зокрема і у наш побут.

Колективна робота з використанням підручника та наочності.

Класифікації засобів побутової хімії:

         А) за зовнішнім виглядом – розчини, порошки, гелі, пасти, креми, піни, суспензії, емульсії, гранули, таблетки, олівці, аерозолі та ін.

         Б) за призначенням (мал.19.1, ст.122) – засоби для прання, вибілювання, дезинфікування, склеювання, догляду за різними матеріалами, рослинами, боротьби із шкідниками і ін.

         В) за ступенем безпеки для довкілля та організму людини (форзац ІІ підручника) поділяються на чотири групи:

І група – більш-менш безпечні (без застережних написів) – мила, пральні порошки, зубні пасти, косметика, акварельні фарби і ін. – можуть викликати алергічні реакції або отруєння при потраплянні всередину організму.

ІІ група – небезпечні для шкіри та очей (застережливі написи або піктограми: «Остерігайтеся потрапляння в очі», «Небезпечно! Їдкі речовини» і ін.) – відбілювачі, дезинфікуючі засоби, засоби для чищення і ін. – при роботі з ними потрібно одягати захисні гумові рукавички і окуляри.

ІІІ група – вогненебезпечні (написи і піктограми про заборону використання біля відкритого вогню) – аерозолі, лаки, фарби, розчинники і ін.

IV група – отруйні (написи чи піктограми «Отрута», «Токсично») – засоби для боротьби з шкідниками (комахами, гризунами), деямі види клеїв та засобів для виведення плям.

Самостійна робота з підручником (ст.122)

         Учні ознайомлюються із загальними правилами поводження з побутовими хімікатами.

IV. Засвоєння нових знань

         Заслуховуються усні повідомлення учнів, що одержали індивідуальне домашнє завдання по найпоширеніших засобах побутової хімії, найцікавіші моменти учні можуть записувати, а також задавати питання, якщо вони виникають до виступаючого. Повідомлення можуть супроводжуватися використанням таблиць, схем і іншого допоміжного матеріалу.

         Приклади повідомлень наведені у додатку.

V. Узагальнення і закріплення знань учнів

Завдання 1. Опишіть ознаки отруєння препаратами побутової хімії, в залежності від шляху надходження хімікатів до організму:

-         Через шлунок – нудота, сильне слиновиділення, неприємний смак у роті, біль під грудьми, блювота

-         Через вдихання – нежить, дряпання у горлі, кашель, почервоніння і різь в очах, сльозовиділення.

-         Через шкіру – свербіж, почервоніння, висип. Опік кислотою – окресленні, сухі, чорного або жовто-зеленого кольору струпи; опік лугом – струпи з нерівними контурами, вологі, драглисті, сірого кольору.

-         Можуть викликати алергічні реакції – дерматити, екземи, кропивницю, риніти, мігрені, нежить, напади задухи тощо.

Лабораторний дослід №8  (виноситься на самостійне опрацювання вдома)

Тема: Ознайомлення зі змістом інструкцій до товарів побутової хімії

Завдання: Розгляньте упаковки різних товарів побутової хімії, які є у вас удома (не менше чотирьох). Зверніть увагу на інструкції з використання цих препаратів, застережні написи та піктограми, склад та маркування препаратів. На основі цього заповніть таблицю:

Назва препарату	Призначення та зовнішній вигляд	Склад препарату (з вказуванням формул відомих вам речовин)	Характер небезпечності (піктограма або словесне попередження)
1. 2. 3. 4.

Висновок: (вкажіть навіщо потрібні інструкції до товарів побутової хімії та якою інформацією з інструкції користуєтеся ви)

VI. Домашнє завдання

         Обов’язкове: §19, виконати лабораторний дослід

         Повторити: склад, будову і добування мила (по вивченому у 9 класі)

         За бажанням: скласти правила першої невідкладної домедичної допомоги у разі отруєння засобами побутової хімії та хімічних опіків

Додаток

Зубні пасти

Склад:

·        Абразиви (оксиди алюмінію і титану(IV))

·        Очищуючий піноутворююч – натрій лаурилсульфат (дія аналогічна дії мила, а перевага – немає запаху і смаку мила)

·        Антисептик – бензойна кислота (С₆Н₅СООН)

·        Фторомісний компонент для профілактики карієсу – натрій монофторфосфат (Na₂PO₄F) або станум(ІІ) фторид

·        Згущувач – карбоксиметилцелюлоза або її натрієва сіль

([C₆H₇O₂)(OH)_3-x(OCH₂COONa)_x]_n)

·        Інше (наприклад: питна сода – для нейтралізації молочної кислоти; гідроксилапатит – частково відновлює зубну емаль).

Шампуні

Склад:

·        Утворювачі і стабілізатори піни – додецилбензол (С₆Н₅-С₁₂Н₂₅) або ін.

·        Освітлюючі речовини, що надають прозорості – бутанол (С₄Н₉ОН), ізопропанол ((СН₃)₂СНОН), диетиленгліколь (НО-(СН2)₂-О-(СН₂)₂-ОН), пропіленгліколь (СН₃-СНОН-СН₂ОН)

·        Барвники

·        Ароматизатори

Лосьйони для очищення шкіри обличчя

Склад:

·        Етиловий спирт ~ 20%

·        Лимонна кислота ~ 2%

·        Алюміній ацетат ~ 0,3%

·        Ароматизатор

·        Дистильована вода (решта)

Пудри

Склад:

·        Рисовий крохмаль

·        Тальк або магній силікат (4SiO₂·3MgO·H₂O)

·        Каолін або алюміній силікат (Al₂O₃·2SiO₂·2H₂O)

·        Цинк оксид

·        Магній стеарат

·        Алюміній стеарат

·        Ферум(ІІІ) оксид

Фарби для волосся

Склад:

·        Відбілюючі (знебарвлюючі) речовини – містять гідроген пероксид, у вигляді 25 – 30% розчину пергідролю або твердого препарату; гідропериту ((NH₂)₂CO·H₂O₂), де він міститься у вигляді комплексу із сечовиною)

·       хімічні барвники – фарбують волосся тільки після окиснення гідроген пероксидом

·        фізичні барвники – підфарбовуючі гелі та шампуні – впливають на волосся лише поверхнево, не вступаючи в хімічні реакції з кератином

·        Барвники природного походження (хна, басма і ін.)

·        Металомісні барвники – в складі є солі Бісмуту і Аргентуму – практично не використовуються

Дезодоранти – містять бактерицидні речовини, що знищують мікроорганізми і гальмують бактеріальне розкладання поту (досить безпечні для організму)

Антиперсперанти – містять речовини, що взаємодіють з компонентами поту, утворюючи нерозчинні сполуки, які закривають канали потових залоз і так зменшують потовиділення (містять досить небезпечні для організму речовини,  наприклад: алюмокалієві квасці (K₂SO₄·Al₂(SO₄)₃·24H₂O), формальдегід (CH₂O)

Конспект уроку

8 клас (використання самостійної роботи учнів з елементами проектних технологій)

Тема. Загальні способи добування основних класів неорганічних речовин

Мета. Ознайомити учнів із загальними способами добування оксидів, основ, кислот, солей, показати на прикладі одержання різних класів неорганічних сполук взаємозв’язок між будовою, властивостями та добуванням цих речовин, систематизувати знання учнів про загальні способи одержання оксидів, основ, кислот і солей

Тип уроку. Комбінований урок засвоєння навичок, формування вмінь і творчого застосування їх на практиці

Основні поняття: кислотні та основні оксиди, кислоти, луги та нерозчинні основи, солі, хімічні властивості, методи добування

Обладнання і матеріали: Періодична система хімічних елементів Д.І.Менделєєва, таблиця розчинності, ряд активності металів, роздатковий матеріал, маркери, підручник Ярошенко О.Г. Хімія, 8 клас: К.:«Освіта», 2008

Методи, прийоми, форми роботи: слово вчителя, бесіда, групова самостійна робота учнів, робота з роздатковим матеріалом, презентації учнівських проектів

Хід уроку

І. Організаційний етап

ІІ. Актуалізація опорних знань учнів

Слово вчителя. Сьогодні ми, спираючись на наші знання про властивості класів неорганічних сполук, розглянемо способи їх одержання. Для цього спершу пригадаємо дещо із раніше вивченого, що буде нам потрібне на уроці.

Бесіда:

         1) Які речовини виявляють кислотні властивості?

         2) Які речовини виявляють основні властивості?

         3) Що може утворитися при взаємодії кислотних та основних речовин між собою?

         4) З якими речовинами реагують метали?

         5) Чи можна з одного класу речовин одержати інші за допомогою хімічних реакцій?

Групове завдання. Скласти презентаційний проект, який розкриває тему добування певного класу неорганічних сполук.

Для виконання учні поділяються на п’ять груп.

Завдання для груп:

Група 1. Способи одержання оксидів.

Група 2. Способи одержання основ.

Група 3. Способи одержання кислот.

Група 4. Способи одержання солей із складних речовин.

Група 5. Способи одержання солей із простих та складних речовин.

         Групи одержують схеми реакцій, які можна використати для добування основних класів сполук (Додаток 1). Кожна група з даного переліку виписує і урівнює рівняння реакцій, які показують способи добування їхнього класу сполук. Роботу оформлюють на листках формату А2, А3 або А4.

ІІІ. Самостійна робота учнів у групах

         Учні під керівництвом вчителя готують презентаційні проекти. Після завершення роботи учасники груп по черзі демонструють виконані проекти та захищають їх.

         Учасники інших груп та вчитель можуть виправляти чи доповнювати відповіді.

IV. Підбиття підсумків уроку

         Вчитель узагальнює відповіді учнів і підбиває підсумки уроку.

         Оголошуються оцінки за роботу на уроці, називаються найактивніші учні, звертається увага на роботу учнів, які краще попрацювали на цьому уроці, ніж на попередніх.

V. Домашнє завдання

         Опрацювати: §21, виконати № 2, 3 ст. 100 – 101

         Повторити: схеми, що характеризують хімічні властивості основних класів неорганічних речовин (ст. 65, 76, 84 – 85, 91)

Додаток 1

Схеми реакцій, які можна використовувати для добування основних класів неорганічних речовин

NaOH + H₂SO₄ → Na₂SO₄ + H₂O

CaO + H₂O → Ca(OH)₂

Na + Cl₂ → NaCl

H₂O + P₂O₅ → H₃PO₄

P + O₂ → P₂O₅

FeO + HNO₃ → Fe(NO₃)₂ + H₂O

Li + H₂O → LiOH + H₂↑

Fe(OH)₃ → Fe₂O₃ + H₂O

K₂SiO₃ + HCl → KCl + H₂SiO₃↓

BaO + CO₂ → BaCO₃

CuSO₄ + NaOH → Cu(OH)₂↓ + Na₂SO₄

Mg + H₂SO₄ → MgSO₄ + H₂↑

H₂ + Cl₂ → HCl

ZnS + O₂ → ZnO + SO₂

Fe + CuCl₂ → FeCl₂ + Cu