Проектні технології на уроках хімії

   Випускник сучасної школи зацікавлений в одержанні знань, які потрібні для успішної інтеграції в суспільство і адаптації в ньому. Тому метою шкільної освіти сьогодні є максимально можлива соціалізація випускників. Одним зі шляхів її реалізації є відхід від класичного формування знань і навичок і перехід до ідеології розвитку на основі особистісно орієнтованої моделі освіти, у якій дослідні, творчі методи навчання відіграють провідну роль.

   Альтернативою традиційним методом навчання може бути метод проектів. Цей метод не можна назвати принципово новим, адже істинні інновації в галузі педагогіки – явище надзвичайно рідкісне.

   Метод проектів завжди орієнтований на самостійну роботу учнів – індивідуальну, групову, парну, яку діти виконують протягом певного часу. Цей метод органічно поєднується з груповим підходом до навчання. Якщо говорити про метод проектів як педагогічну технологію, то вона включає в себе сукупність дослідницьких, пошукових, проблемних методів, творчих за своєю суттю.

   Метод проектів виник у 20-х роках минулого століття в США. Його називали ще методом проблем. Засновником методу проектів вважається американський педагог В. Кілпатрик. Він проголосив головним завданням школи «виховання вільних громадян», яке має складатися з «системи цільових проектів». Саме В. Кілпатрик втілив гуманістичну ідею вільного виховання у відносно структурованій системі навчання.

   Процес навчання таким чином зводився до ланцюга проблемних ситуацій, що провокувалися безпосередніми подразниками – своєрідними джерелами пізнання і предметами побуту, живої природи, технічними пристроями, казками тощо.

   В. Кілпатрик виокремив чотири типи шкільних проектів:

І. Втілення ідеї (або плану) в зовнішню форму (побудувати човен, написати листа, розіграти п’єсу).

ІІ. Отримання естетичної насолоди (слухати цікаву розповідь чи виконання симфонії, милуватися картиною).

ІІІ. Подолання інтелектуальної перепони (дізнатися, чи не випаде сьогодні роса; визначити, чому Нью-Йорк переріс Філадельфію).

IV. Здобуття нових знань та досвіду (навчитися писати відповідно до 14 ступеня шкали Торндайка, вивчити французькі неправильні дієслова).

   Проект – сукупність певних дій, документів, текстів для створення реального об’єкта, предмета, створення різного роду теоретичного продукту.

   В основі методу проектів лежить розвиток пізнавальних навичок учнів, умінь самостійно конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі, розвиток критичного мислення. Цей метод завжди орієнтований на розв’язання деякої проблеми, яка передбачає, з одного боку, використання різноманітних методів, засобів навчання, а з іншого – інтегрування знань, умінь з різних галузей науки, техніки, технології, творчих галузей. Результати виконання проектів повинні бути «відчутними», тобто якщо це теоретична проблема, то має бути конкретне її розв’язання, якщо практична – конкретний результат, готовий до впровадження.

Вимоги до проектів та основні принципи проектування:

1. Наявність значущої в дослідницькому, творчому плані проблеми (задачі), яка вимагає інтегрованого знання, дослідницького пошуку для її розв’язування.

2. Практична, теоретична, пізнавальна значущість передбачуваних результатів.

3. Самостійна (індивідуальна, парна, групова) діяльність учнів.

4. Визначення кінцевих цілей спільних (індивідуальних) проектів.

5. Визначення базових знань з різних галузей, необхідних для роботи над проектом.

6. Структурування змістової частини проекту (із зазначенням поетапних результатів).

7. Використання дослідницьких методів: визначення проблеми, задач дослідження, які випливають із пропонованих методів, які випливають із пропонованих методів, націлених на розв’язування проблем, обговорення методів дослідження, оформлення кінцевих результатів, аналіз отриманих даних, підбиття підсумків, коригування, висновки (використання в ході спільного дослідження методу «мозкової атаки», «круглого стола», статистичних методів, творчих звітів, перегляду тощо).

8. Результати виконаних проектів повинні бути матеріальними, тобто оформлені певним чином (відеофільм, альбом, бортжурнал «подорожей», комп’ютерна газета, альманах тощо).

   Процес роботи за методом проектів складається з кількох основних етапів, назви і зміст яких дещо відрізняється у різних авторів.

   Якщо узагальнити історичний досвід розробки методу проектів, то можна виділити такі основні його етапи:

Вибір теми. Учні пропонують теми, а вчитель допомагає їм вибрати одну з них. Якщо проводиться перший проект у даному класі, то цей пункт опускається.

Визначення мети. Вчитель допомагає учням визначити найактуальніші і водночас посильні для учнів завдання на певний проміжок часу.

Розробка проекту-плану діяльності для досягнення визначеної мети. На цьому етапі відбувається вибір методів і засобів для роботи над проектом, наприклад експеримент, інтерв’ю, соціологічне опитування, вивчення літератури, пошук інформації.

Виконання проекту. Конкретна практична робота або низка практичних кроків до поставленої мети. Час виконання і термін проміжного контролю визначається вчителем.

Підбиття підсумків або презентація проекту проводяться як під час уроку, так і в позаурочний час.

Сьогодні пропонується кілька варіантів класифікації проектів, а саме:

- за складом учасників (колективні, малі, індивідуальні);

- за метою спрямування (продуктивні, пізнавальні, самовиховання, розважально-ігрові, творчі);

- за тематикою;

- за терміном реалізації тощо.

   Вибір тематики проектів необмежений: учитель пропонує тему відповідно до навчального плану. Учні самі обирають теми проектів, особливо для позаурочної діяльності.

   Для виконання на уроках хімії найбільш придатні такі проекти:

1. Дослідницькі проекти.

Потребують добре продуманої структури, актуальності предмета дослідження, відповідних експериментальних і дослідницьких робіт, методів обробки інформації. Структура їх наближена до істинного дослідження. Цей тип проектів пов'язаний з аргументацією актуальності теми, формулюванням проблеми дослідження, зазначенням джерел інформації, висуванням гіпотез і обговоренням отриманих даних, оформленням результатів досліджень.

2. Рольові або ігрові проекти.

У таких проектах структура тільки окреслюється і залишається відкритою до завершення роботи. Учасники виконують ролі, обумовлені змістом і характером проекту – це можуть бути учасники виробничого процесу: науковці, технологи, інженери з охорони праці і т. ін. ступінь творчості тут дуже високий, результати виявляються тільки після завершення проекту.

3. Інформаційні проекти.

Спрямовані на збір інформації про певний об’єкт, явище, їх аналіз і узагальнення фактів. Структура такого проекту може бути визначена планом:

1) мета проекту, його актуальність;

2) джерела інформації (літературні, засоби масової інформації, бази даних, анкетування, «Мозкова атака»);

3) обробка інформації (аналіз, узагальнення, зіставлення з відомими фактами, аргументовані висновки);

4) результат-презентація.

4. Прикладні проекти.

Відрізняються чітко продуманим результатом діяльності учнів, орієнтованим на соціальні інтереси самих учнів (логічне пояснення структури періодичної системи, пояснення явища радіоактивності, значення окисно-відновних реакцій).

   На уроках хімії доцільно використовувати короткотермінові проекти, які можна опрацювати на двох-трьох уроках з предмета, використовуючи знання з інших предметів (математика, фізика, біологія, географія).

   Реалізація методу проектів на практиці веде до зміни позиції вчителя. Із носія готових знань він перетворюється на організатора пізнавальної діяльності своїх учнів. Змінюється психологічний клімат у класі, оскільки вчителеві доводиться переорієнтовувати свою навчально-виховну роботу і роботу учнів на різноманітні види самостійної діяльності, на пріоритет діяльності пошукового, дослідницького, творчого характеру.

Параметри оцінювання проекту:

1. Значущість і актуальність проблеми, адекватність темі, що вивчається.

2. Коректність методів досліджень і обробки даних.

3. Активність кожного учасника відповідно до його індивідуальних можливостей.

4. Колективний характер рішень.

5. Характер спілкування, взаємодопомоги, взаємодоповнення учасників проекту.

6. Залучення знань з інших предметів.

7. Уміння аргументувати свої висновки.

8. Естетика оформлення результатів.

9. Уміння відповідати на запитання опонентів, лаконічність і аргументованість кожного виступу.

   Проекти органічно вписуються в навчальний процес або виконуються в позаурочний час. Метод проектів як метод навчання відповідає основним положенням системи освіти: формує критичне і творче мислення як пріоритетні напрями інтелектуального розвитку людини. Критичне мислення сприяє розвитку таких навичок: аналіз інформації, відбір і порівняння фактів, встановлення асоціацій з вивченими явищами, фактами, самостійність, логічна побудова доказів, систематизація результатів.

   Метод проектів сприяє формуванню всіх перерахованих вище інтелектуальних умінь критичного і творчого мислення. Колективна та індивідуальна робота над тією чи іншою проблемою, яка має на меті не тільки розв’язати і довести правильність розв’язку певної проблеми, а й показати результат своєї діяльності як певний продукт, передбачає необхідність використовувати у різні моменти пізнавальної, експериментальної творчої діяльності сукупність перелічених вище навичок. Усі ці навички потрібно формувати. Для цього і використовується метод проектів.

Приклади використання методу проектів на уроках хімії

Короткотривалий прикладний проект (відрізняється чітко продуманим результатом діяльності учнів, орієнтованим на соціальні інтереси самих учнів) «Типи розрахункових задач з теми “Розчини” та методи їх розв’язання»

1. Організація класу. Учні працюють у 5 групах:

- група хіміків-технологів харчової промисловості;

- група агрохіміків;

- група лікарів;

- група фармацевтів;

- група вчених-хіміків.

2. Вибір проблеми, яка була б достатньо складною й одночасно доступною та зрозумілою кожному учневі – використовуючи набуті знання, вміння і навички з теми, перед учнями ставиться проблема: скласти умову задачі з теми «Розчини» відповідно до «фаху групи» і запропонувати методи розв’язання.

3. Вибір об’єкта дослідження.

«Мозкова атака»:

·        З яких компонентів складається розчин?

·        Які кількісні характеристики розчинів ви знаєте?

·        Що таке масова частка розчиненої речовини?

·        Що таке молярна концентрація розчину?

4. Вибір предмета дослідження (пояснення вчителя, обговорення необхідних питань, у групах). Кожній групі пропонується навести приклади розчинів, які використовуються в їх галузі.

5. Виконання проекту. Кожна група складає умову задачі прикладного характеру відповідно до «фаху групи» і пропонує варіанти її розв’язання.

(Наприклад, група хіміків-технологів складає умову задачі на приготування розчинів, які використовуються в харчовій промисловості (розчини солі, цукру, оцту та ін..).

   Група агрохіміків готує умову задачі на приготування розчину, який використовується в сільському господарстві (розчин мідного купоросу та ін..), умова може бути ускладнена тим, що використовується кристалогідрат.

   Група лікарів готує умову задачі з використанням розчинів, які застосовуються в медицині (розчин спирту, фізіологічний розчин). Учням пропонується скласти умову задачі на розведення розчину водою.

   Група фармацевтів складає умову задачі на змішування розчинів. Це можуть бути розчини глюкози.

   Групі хіміків-науковців пропонується скласти комбіновану задачу з елементами задач на розчини).

   Учні самі обирають предмет дослідження (тобто конкретний розчин), можуть враховувати пропозиції учителя. Вони пропонують один або декілька методів розв’язання.

6. Захист власних ідей. Представники кожної групи презентують свою задачу, а решта записує їх умови.

   Умови цих задач – домашнє завдання учнів на наступний урок.

7. Завершення проекту (передбачено на наступний урок).

   Домашнє завдання на наступному уроці будуть перевіряти автори задач. Вони можуть погоджуватись з наданим розв’язком, коригувати його або пропонувати свій розв’язок.

   Учнями класу може визначитись краща задача.

Проект «Життя та наукова діяльність Д. І. Менделєєва»

Учасники проекту: учні 8 класу.

Тип проекту: пошуково-творчий.

Термін роботи: 2 місяці.

1. Актуальність проекту. В основі проекту лежать інтереси учнів. Участь у проекті забезпечує вміння розв’язувати значущі в дослідницькому та творчому плані проблеми, що потребує інтегрованих знань і дослідницького пошуку.

2. Мета і завдання проекту:

- дослідити життя і наукову діяльність Д.І.Менделєєва.

- розвивати вміння учнів будувати промову, виступати перед аудиторією, чітко пояснювати результати досліджень.

- удосконалювати вміння ефективно використовувати засоби електронних комунікацій.

3. План роботи над проектом:

- постановка проблеми.

- ознайомлення учнів із суттю проекту та основними етапами його реалізації.

- робота з інформаційними ресурсами.

- звіти творчих груп.

- презентація проекту.

4. Структура проекту

Ключове питання: У чому універсальність таланту Д.І.Менделєєва?

Тематичні питання: а) з’ясувати умови, в яких формувався характер і розвивався талант великого вченого; б) наукові відкриття Дмитра Івановича Менделєєва; в) увічнення пам’яті Д.І Менделєєва.

5. Очікувані результати:

- вироблення в учнів умінь працювати з додатковою літературою, систематизувати матеріал, робити висновки.

- удосконалення вмінь готувати доповіді й виступати з ними.

- розвиток умінь працювати в команді.